Сьогднішній день для українського суспілства є одним з найтяжчих, мабуть, за всю історію незалежності країни. В той час, коли у Києві на Майдані тривали сутички, у Львові також розгорталися драматичні події, що призвели до жахливих наслідків. Зараз навіть пасивні мешканці міста занепокоєні зникненням представників правоохоронних органів із наших вулиць.
Отже, наслідки є наступними: 19 лютого ЛНУ імені Івана Франка оголосив черговий загальностудентський безстроковий страйк, який підтримав ректорат вишу. Молодь знову вийшла на львівський Майдан, щоб висловити свою позицію. Також масово відбувається мобілізація на Київ. Створено безліч пунктів запису у сотні самооборони. Та й загалом неймовірне напруження відчувається у повітрі. Люди не просто гуляють містом, метушаться по своїх справах, вони поспішають на допомогу столичним протистувальникам.
Уночі радикально налаштовані львів'яни розпочали рейд державними установами та вчиняли чисельні акти захоплення місцевих райвідділків.
Незрозуміло, навіщо потрібно було це робити. Перш за все, відсутність міліції призведе до масштабних неправомірних вчинків мародерів та правокаторів. Номер 102 не відповідає через зрозумілі причини, тобто, якщо знадобиться допомога у побутових проблемах, ДТП чи нападах, доведеться самому давати собі раду.
Людям здається, що вони не понесуть відповідальності за вандалізм та злочини. Проте згодом постраждають звичайні пенсіонери, держслужбовці і студенти, бо саме з них, верогідніше, стягатимуть кошти на відновлення будівель.
Побиті вікна, вибиті двері, спалені крісла, машини, папери - невже це дійсно життєво необхідно? Чи Львів просто загрався?
Сьогодні ми стали свідками побиття. Один чоловік невдало перейшов дорогу перед автомобілями. Відповідно, це не сподобалося водієві одного з таксі. Він зупинився посеред Городоцької (біля тюрми) і з особливою жорстокістю почав бити ногами лежачого горе-перехожого. Напруга направду лякає.
Щодо будівлі командування вв України - її майже не існує. Ми відвідали вулицю Рудчака приблизно о 13.00 годині. Перед нами було жахливе видовище: будинок ледве тримався, деінде розвалювалися стіни, пожежні продовжували заливати водою тліючі рештки.
Потім ми провели обхід із вартовими барикад. Помітили дивних молодиків, що підіймалися пожежними сходами прилеглого до командування вв будинку. Коли до них підійшли і запитали про мету їх дій, вони швидко втікли.
На постах людей майже немає.
Мали багато приємних вражень від вартових на Молодіжній барикаді. Нам навіть вдалося поговорити із представниками беркуту. Вони сказали, що не планують прориву і не застосовуватимуть силу. Головне, щоб люди також не поводилися агресивно і тримали себе у руках. Вчоранші події пояснили чиєюсь помилкою.
Коли студенти розповіли про кількість жертв, один військовий, статний і типовий беркутівець, розплакався. Є у них клепка в голові, принаймні, в деяких.
Але втрачати пильність також не варто.
Мер міста, Андрій Садовий, оголосив про створення самооборони Львова під час відсутності державних правоохоронців, а також просив бути обережними. За трьома джерелами відомо, що величезна кількість зброї знаходиться у невідомих руках і може бути використана проти мирного населення.
Отже, наслідки є наступними: 19 лютого ЛНУ імені Івана Франка оголосив черговий загальностудентський безстроковий страйк, який підтримав ректорат вишу. Молодь знову вийшла на львівський Майдан, щоб висловити свою позицію. Також масово відбувається мобілізація на Київ. Створено безліч пунктів запису у сотні самооборони. Та й загалом неймовірне напруження відчувається у повітрі. Люди не просто гуляють містом, метушаться по своїх справах, вони поспішають на допомогу столичним протистувальникам.
Уночі радикально налаштовані львів'яни розпочали рейд державними установами та вчиняли чисельні акти захоплення місцевих райвідділків.
Незрозуміло, навіщо потрібно було це робити. Перш за все, відсутність міліції призведе до масштабних неправомірних вчинків мародерів та правокаторів. Номер 102 не відповідає через зрозумілі причини, тобто, якщо знадобиться допомога у побутових проблемах, ДТП чи нападах, доведеться самому давати собі раду.
Людям здається, що вони не понесуть відповідальності за вандалізм та злочини. Проте згодом постраждають звичайні пенсіонери, держслужбовці і студенти, бо саме з них, верогідніше, стягатимуть кошти на відновлення будівель.
Побиті вікна, вибиті двері, спалені крісла, машини, папери - невже це дійсно життєво необхідно? Чи Львів просто загрався?
Сьогодні ми стали свідками побиття. Один чоловік невдало перейшов дорогу перед автомобілями. Відповідно, це не сподобалося водієві одного з таксі. Він зупинився посеред Городоцької (біля тюрми) і з особливою жорстокістю почав бити ногами лежачого горе-перехожого. Напруга направду лякає.
Щодо будівлі командування вв України - її майже не існує. Ми відвідали вулицю Рудчака приблизно о 13.00 годині. Перед нами було жахливе видовище: будинок ледве тримався, деінде розвалювалися стіни, пожежні продовжували заливати водою тліючі рештки.
Потім ми провели обхід із вартовими барикад. Помітили дивних молодиків, що підіймалися пожежними сходами прилеглого до командування вв будинку. Коли до них підійшли і запитали про мету їх дій, вони швидко втікли.
На постах людей майже немає.
Мали багато приємних вражень від вартових на Молодіжній барикаді. Нам навіть вдалося поговорити із представниками беркуту. Вони сказали, що не планують прориву і не застосовуватимуть силу. Головне, щоб люди також не поводилися агресивно і тримали себе у руках. Вчоранші події пояснили чиєюсь помилкою.
Коли студенти розповіли про кількість жертв, один військовий, статний і типовий беркутівець, розплакався. Є у них клепка в голові, принаймні, в деяких.
Але втрачати пильність також не варто.
Мер міста, Андрій Садовий, оголосив про створення самооборони Львова під час відсутності державних правоохоронців, а також просив бути обережними. За трьома джерелами відомо, що величезна кількість зброї знаходиться у невідомих руках і може бути використана проти мирного населення.
Комментариев нет:
Отправить комментарий