вторник, 26 ноября 2013 г.

Щоденник революціонера. День перший або Як на майдані дівчат товкли

24 листопада під час проведення заходів проти рішення Уряду у Львові «свободівці» влаштували сутичку із студентами Львівського Національного Університету імені Івана Франка.

 О 14.00 на Площі Свободи біля пам’ятника Шевченкові проходила акція у підтримку підписання договору про асоціацію України із європейськими державами. Програму організували студенти франкового університету, яким вдалося зібрати близько 30 тисяч людей. Культурна програма, гарні промови, ніщо не наштовхувало на думку, що щось може піти не так.

Проте чи всі присутні думали про одне і те саме, коли стояли «за Україну»?

 Неприємний інцидент відбувся під час виступу депутата Верховної Ради від партії ВО «Свобода» Юрія Михальчишина. Коли політик вийшов до публіки та розпочав свою радикальну промову, Студентство, що стояло під сценою, не витримало політизації майдану та заскандувало: «Ганьба!».

Мер міста Андрій Садовий зі своїм заступником
заспокоюють агресорів.
У той момент з натовпу до активістів підійшли три неадекватних чоловіки середнього віку та, нецензурно звертаючись до молодих людей, розштовхували їх і незграбно били. Вчасно на допомогу встиг прийти мер міста Андрій Садовий зі своїм заступником. Вони намагалися заспокоїти агресорів, але чоловіків не почули. За лічені хвилини голову Львівської Міської Ради віднесло на декілька метрів від епіцентру конфлікту, де стало неможливо захищати студенток. Дівчат та хлопців хапали за одяг, били у груди та сильно штовхали. Але за декілька хвилин бійку вдалося зупинити. Міліції поряд помічено, на жаль, не було.

 Одна з постраждалих, студентка факультету англійської філології, дочка керівника управління культури Львівської Міської Ради Ірини Подоляк, Меланія, не захотіла змовчати про приниження гідності та насильство. Дівчина не побоялася написати заяву в одному із районних відділків міліції та прокоментувала цю подію так:

«Сьогодні я черговий раз переконалася, що недаремно кричала “Ганьба”, коли до слова вийшов депутат від ВО “Свобода” Юрій Михальчишин. Його екзальтовані вірні пси і шанувальники не боялися підняти руку на слабших, що я відчула на власній шкірі. Ганьба!”

 Сам Юрій Михальчишин повівся некоректно, коли під час виступу зневажливо назвав студентів українських вишів «сопляками, які намагаються зробити революцію» та зазначив, що «без політичних партій це неможливо». Організатори швидко забрали «свободівця» від мікрофона та ледве вивели нахабу із сцени.
  Ідея протесту – не рекламувати політичні партії, а відстоювати своє право на європейське майбутнє. Не опозиція розпочала боротьбу зі свавіллям влади, а молоді люди, які щиро вболівають за долю своєї країни.


Юрій Михальчишин та організатори заходу

  Євромайдан - це унікальне явище, характерною рисою якого є аполітичність. Головна проблема полягає в тому, що старші люди сприймають революцію, як черговий мітинг або концерт на підтримку якоїсь із партій. Вони не усвідомлюють, за що стоїть на майданах усіх міст молода спільнота України, кидаючи у вічі: «Ви не знаєте, що таке Україна! Амбітні шмаркачі, які нічого не розуміють».
 Образливо чути подібні коментарі людям, які свідомо обрали, можливо, не найкращий, але свій шлях.
Проте ввечері, коли над євромайданом на вітрі розвиваються жовто-блакитні стяги і львівська громада щиро вигукує гасла у підтримку своїх ідей, серце кожного українця переповнюється надією і вірою у демократію, силу і волю нашого народу.

Комментариев нет:

Отправить комментарий